Про Едгара По, Юрія Винничука та Максима Стріху
У п’ятницю увечері у київській книгарні «Є» зібралося троє письменників. Щоправда, один з них прийшов, так би мовити, не матеріалізувавшись, і звали його Едгаром Алланом По. Але хіба це суттєво, коли йдеться про літературу?..
Цього тижня, у понеділок, виповнилося двісті років з дня народження Едгара Аллана По, письменника легендарного. Його життя і творчість досі є зразком для молодих митців: вони теж намагаються заробляти на життя суто літературою, теж прагнуть давати поради стосовно теорії написання тексту (дехто з них навіть читає поради великого По), а окремі яскраві особистості маскуються під душевнохворих.
Святкувати ювілей вирішили у п’ятницю, що цілком відповідало духові засновника жанру містичного детективу. (Дух не заперечував).
Для гармонійного поєднання американського й українського організатори вечора вирішили провести читання творів Едгара По англійською й українською мовами і з цією метою запросили перекладача, літературознавця й поета Максима Стріху та письменника, перекладача й шукача легенд Юрія Винничука.
… Несподівано у залі згасло світло. Запалили свічки. Вечір розпочався.
Для того, щоб запросити Едгара По у центр Києва, не довелося влаштовувати спіритичного сеансу - достатньо було віднайти людину з доброю англійською. Навіть у столиці це не так просто, проте нам вдалося: Максим Стріха читав уривки з новели По неквапливо, виразно, навіть, сказати б, промовляв з неспішним аристократизмом, якому навчитися неможливо.
Максим Стріха
Потім слово передали Юрію Винничукові. І якщо у попередньому епізоді дух Едгара По концентрувався у голосі Максима Стріхи, то тепер він розчинився у харизмі Винничука. Письменник читав і уривок з українського перекладу новели Е. По, і власні твори. Знаючи любов пана Юрія до містифікацій, можна було побоюватися, що він підготує стилізацію під По і презентує її аудиторії як маловідому знахідку. Але цього, здається, не сталося (хоча… хто ж його зна?).
Юрій Винничук
Крім цього, Юрій Винничук ознайомив гостів заходу з власними проектами: художніми творами, збірками легенд і переказів.
Завершився вечір роздаванням автографів надзвичайними й повноважними представниками Едгара Аллана По. Проте, здається, підписували вони все ж таки власні книжки, а не збірки творів ювіляра.